Фонд, як особлива юридична форма врегульована положеннями закону з дня 6 квітня 1984 р. про фонди (Ухвал. З. з 1991 р. nr 46, поз. 203 зі змін.)
Згідно ст. 1 Закону про фонди, фонд може бути утвореним для реалізації суспільної мети, яка відповідає підставовим інтересам Республіки Польща, або господарській користі.
Фонд може бути створений:
- фізичними особами, незалежно від їх громадянства і місця проживання
- юридичними особами, що мають резиденції в Польщі або за кордоном
Означає це, що не має жодних перешкод для творення фонду іноземцями і закордонними підприємцями, котрі є юридичними особами за умови, що резиденція фонду знаходитиметься в Польщі.
Заява про бажання створити фонд має бути складена у вигляді нотаріального акту. Необхідною умовою для утворення фонду є складення статуту, який повинен бути виконаний у письмовій формі і бути підписаним фундаторами. Статут потрібно подати в реєстраційний суд під час подачі заяви фонду.
Фонд може також бути утвореним у заповіті. У заяві про бажання створити фонд, фундатор повинен вказати мету фонду, а також майнові складники, призначені на його реалізацію, оскільки фонд характеризується тим, що творить його майно, на противагу напр. до об’єднань, які опираються в діяльності на своїх членів. У статуті фонду слід зазначити предмет господарської діяльності, який має ним здійснюватись.
Фонд підлягає обов’язковому запису в КРС і отримує юридичну індивідуальність з моменту внесення запису. Суд реєструє фонд після підтвердження, що юридична діяльність, яка складає основу реєстрації, розпочата уповноваженою особою, або органом і є дійсною. Рішення про внесення в список фонду в КРС, суд видає, крім того, після підтвердження, що мета і статут фонду відповідають положенням права.
Фонди, що мають резиденції за кордоном, можуть творити представництва на території Польської Республіки. Утворення представництва вимагає дозволу. Отримання дозволу означає водночас згоду на розпочинання діяльності, зазначеної в дозволі. Дозвіл видає відповідний міністр з огляду на сферу своєї діяльності, а також мету утворення представництва.
До представництва закордонного фонду застосовується положення, регулюючі створення і діяльність представництв закордонних підприємців в Польщі.
Згідно із ст. 5 зак. 5 Закону про фонди, фонд може вести господарську діяльність в межах, котрі прислуговують реалізації його цілей. Якщо фонд повинен проводити господарську діяльність, вартість ресурсів майнових фондів, призначених на господарську діяльність, не може бути меншим ніж 1000 PLN. Господарська діяльність фонду повинна служити для реалізації відповідних цілей фондів, тобто цілям публічної користі, якими можуть бути виключно цілі, суспільно корисні. Господарська діяльність не може бути основною метою діяльності фонду.
Об’єднання
Господарська діяльність може також провадитись у формі об’єднань, які мають юридичну індивідуальність.
Іноземці, котрі проживають на території Польської Республіки, можуть об’єднуватися (засновувати) в об’єднаннях, на таких самих засадах, як польські громадяни. Натомість іноземці, що не проживають на території Польської Республіки можуть входити до об’єднань, статути яких передбачують таку можливість.
Об’єднання отримує юридичну індивідуальність і може розпочати діяльність з моменту внесення в список КРС. Рішення у справах про запис об’єднання в КРС позбавлене обов’язку судових оплат.
Між іншим, варто додати, що фонди і об’єднання, як організації позаурядові, можуть отримати статус організації публічної користі, на основі закону з 24 квітня 2003 р. про діяльність публічної користі і про волонтерство (Ухвал. З. з 2003 р. nr 96, поз. 87 зі змін.)
У ст. 20, згаданого вище закону, в особливий спосіб стали визначені цілі організацій позаурядових, які хочуть отримати статус організації публічної користі:
- ведення статутної діяльності на користь загалом громадськості, або визначеної групи суб’єктів з умовою, що та група відособлена, з огляду на особливо скрутне життєве, або матеріальне становище щодо суспільства;
- вищевказана діяльність мусить бути виключною статутною діяльністю організації позаурядової і мусить стосуватися реалізації суспільних завдань на користь громадського загалу, або визначеної групи суб’єктів у сфері суспільних завдань, визначених в ст. 4 того ж закону.
