Migrancki Portal Wiedzy

Іноземець і Закордонна Особа

У Польщі зазвичай іноземцем вважають особу, котра не має польського громадянства. Дане поняття відображене в законі від 13 червня 2003 р. про іноземців (Ухвал. З. з 2006 р. nr 234, поз. 1694, із зм.)

Відповідно до закону про іноземців, іноземцем вважається кожен, хто не має польського громадянства. Від недавнього часу дане поняття ототожнюється з поняттям закордонної особи, яке функціонує на підставі закону від 2 липня 2004 р. про свободу господарської діяльності (Ухвал. З. з 2007 р. nr 155, поз. 1095, із зм.)

З цим поняттям можна зіткнутись у процесі започаткування господарської діяльності в Польщі. Таким чином, на підставі польських положень, особою закордонною вважається:

1. фізична особа, котра не має польського громадянства,
2. юридична особа, з резиденцією за кордоном,
3. організаційна одиниця, що не є юридичною особою, має юридичні права, з резиденцією за кордоном.

Відповідно можна сказати, що особою закордонною є як іноземець, так і закордонний підприємець.

Категорії закордонних осіб

Можливість і форми започаткування господарської діяльності закордонними особами в Польщі залежать від приналежності до визначеної групи держав. Не є несподіванкою те, що нинішній поділ пов’язаний, в першу чергу, з походженням з держав-членів Європейського Союзу, а також держав-членів Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (EFTA) - сторін угоди про Європейську Економічну Зону.

Закордонні особи держав-членів Європейського Союзу, держав-членів Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (EFTA) - сторін угоди про Європейську Економічну Зону („Громадяни ЄС”)

Громадяни ЄС, тобто фізичні особи, також підприємці, в тому числі товариства, засновані згідно з правом якої-небудь з держав, згаданих у вищевказаному заголовку, що мають водночас визначену резиденцію у межаж Європейської Спільноти, можуть започатковувати і виконувати господарську діяльність на таких самих підставах, як і польські громадяни. Вирішальним щодо товариств, отже, є приналежність до спільноти співдружності, а не держави.

Започаткування і виконання господарської діяльності на таких самих умовах, якими користуються польські громадяни означає, що до закордонних осіб, котрі належать до цієї групи, застосовується всі ті норми, що зобов’язують польських підприємців, а отже, застосовуються до них просто однакові положення Закону про свободу господарської діяльності, положення закону з дня 15 вересня 2000 р. Кодекс Торгових Спілок (Ухвал. З 2000 р. nr 94, поз. 1037) також і застосовуються обмеження, які виникають із особливих регулювань, які стосуються польських громадян.

Громадяни інших держав ніж Громадяни ЄС, котрі мають визначений статус

Серед цієї групи потрібно виділити осіб, що мають статус, визначений положеннями Закону про свободу господарської діяльності. Володіння, визначеного положеннями, статусу спричиняє, що такі закордонні особи можуть розпочинати і виконувати господарську діяльність на території Польської Республіки на таких самих засадах, як і польські громадяни. Означає це, що група цих осіб була зрівняна щодо уповноважень з групою закордонних осіб держав-членів Європейського Союзу, держав-членів Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (EFTA) - сторін угоди про Європейську Економічну Зону.
Статус, про який вище йшлося, гарантує:

• володіння в Польській Республіці:
  
  1. дозволу на поселення,
  2. дозволу на проживання довгострокового резидента Європейської Спільноти,
  3. дозволу на проживання на визначений термін,
  4. дозволу на проживання на визначений термін, наданого членові сім’ї іноземця, в разі, коли член сім’ї іноземця перебуває на території Польської Республіки, або перебуває на цій території з метою об’єднування з сім’єю,
  5. статус біженця,
  6. додаткової охорони,
  7. згода на перебування терпиме,
  8. дозволу на проживання на визначений термін і перебування в шлюбі, зареєстрованому з польським громадянином, який проживає на території Польської Республіки,
  9. національної візи, отриманої на період розгляду у справі надання дозволу на оселення/на перебування довгострокового резидента В/ на проживання на визначений термін, якщо перед видачею цієї візи мали право до започаткування і виконання господарської діяльності на основі дозволу на проживання на визначений термін,

• користування тимчасовою охороною в Польській Республіці,
• володіння дійсною Картою Поляка,
• бути членом сім’ї,  громадянина Європейського Союзу.

Детальні засади отримання вищевказаних статусів визначають, перш за все, положення Закону про іноземців.

Інші закордонні особи

Інші закордонні особи, а отже громадяни інших держав ніж Громадяни ЄС і котрі не мають жодного із статусів, згаданих в частині даного розділу, присвяченій громадянам інших держав ніж громадяни ЄС, що мають визначений статус, мають право на розпочинання і виконання господарської діяльності виключно у формі товариства:

• командитного,
• командитно - акціонерного,
• з обмеженою відповідальністю,
• акціонерного,

отже, мають право до входження в такі товариства, а також обіймання або набуття їх внесків, чи акцій.

Це твердження означає, що міжнародні угоди між окремими державами та Польщею можуть впроваджувати особливі обмеження або додаткові уповноваження. У зв’язку з цим, варто переконатись, зайшовши на інтернет-сторінку Міністерства Закордонних Справ, чи не існує зобов’язання міжнародної угоди стосовно даної держави.

Щодо договору, також члени сімей іноземців можуть розпочинати і виконувати господарську діяльність на таких самих умовах, як вони, оскільки мають дозвіл на проживання на визначений термін. (ст. 13 зак. 4 і 5 Закону про свободу господарської діяльності).