Migrancki Portal Wiedzy

У першому випадку існує можливість працевлаштування в Польщі на умовах договору, укладеного між польською фірмою і іноземною фірмою, що є Вашим працедавцем, за умови, що вона відряджає Вас на територію Польщі (дозвіл типу C, D і E). Якщо Ви не проживаєте в країні - членові Євросоюзу, і відряджені до Польщі з країни, що не входить до Євросоюзу, то іноземний працедавець, що не має в Польщі ні штаб-квартири, ні представництва, не може бути платником відрахувань на соціальне страхування.

Це означає, що виплати по соціальному страхуванню здійснюються в країні, в якій знаходиться фірма, відповідно до чинного законодавства.  Польська система соціального страхування не поширюється на осіб, які,  будучи відрядженими на роботу до Польщі, перебувають у трудових стосунках виключно з працедавцем своєї країни і цей суб'єкт також виплачує їм винагороду. Єдина можливість участі в системі соціального страхування в Польщі в цьому випадку - це добровільне страхування. Таку можливість надає ст.7 §3 закону від 13 жовтня 1998 р. про систему соціального страхування (повний текст: Законодавчий вісник від 2007 р. №11, п.74 зі змін.)

Згідно цьому закону, працівник сам може залучитися до пенсійного і  рентного страхування. Проте, якщо він скористається цим, то всі відрахування повинен буде робити сам (ст.16 §4, п.2 закону про систему соціального страхування).  Базою для розрахунку страхових відрахувань до фонду добровільного пенсійного і рентного страхування є встановлена сума, не нижче за мінімальну заробітну плату.

Для громадян Євросоюзу, законодавство в області соціального страхування передбачає можливість соціального страхування одночасно лише в одній країні.
Якщо підстави для страхування є в декількох країнах Євросоюзу, ця особа, згідно національному законодавству, повинна мати можливість брати участь в системі соціального страхування в більш ніж одній країні, і тоді на основі законодавства Євросоюзу можна буде визначити, соціальне страхування якої країни буде поширюватися на цю особу.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЄЕС (EWG) №1408/71 від 14 червня 1971 р. про застосування систем соціального страхування до найманих працівників і їх сімейств, що переїздять в межах Євросоюзу (Законодавчий вісник, L 28, 30. 1. 1997)

а також

РОЗПОРЯДЖЕННЯ ЄЕС (WE) №859/2003 від 14 травня 2003 р. що поширює  положення розпорядження (EWG) № 1408/71 і розпорядження (EWG) № 574/72 на громадян третіх країн, які ще не підпадають під ці положення виключно з точки зору їх громадянства

Через відсутність координації систем соціального страхування, інша ситуація склалася з громадянами країн, які не є членами Євросоюзу, з якими Польська Республіка не має міжнародних угод про соціальне страхування. Проте, як показує практика  і пропоновані Польщею методи вирішення цих проблем, ці громадяни можуть брати участь у декількох системах соціального страхування. Альтернативні пропозиції щодо соціального страхування для осіб, що працюють за кордоном, розробили Пенсійні фонди Білорусі, Росії і України

Така ситуація має як свої плюси, так і свої мінуси: з одного боку –  ширша сфера дії страхування, а з іншого боку, враховуючи необхідність відрахувань до обох систем, більший розмір цих відрахувань. Участь в декількох системах соціального страхування корисна тоді, коли ми регулярно їздимо, наприклад, між Україною і Польщею, і ще не впевнені, в якій країні ми, врешті решт, хочемо оселитися. З іншого боку, така ситуація несприятлива для громадян тих країн, з якими Польська Республіка уклала міжнародні угоди в області соціального страхування і для яких ці угоди регулюють умови участі їх громадян в системі соціального страхування.


Таблиця. Угоди, укладені Польською Республікою після вступу до Євросоюзу з іншими країнами.

Джерело: www.mpips.gov.pl